| Chapter 8 |
1 | ¶ Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським, |
2 | що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости; |
3 | бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую, |
4 | із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим. |
5 | І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої, |
6 | щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло. |
7 | ¶ А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій. |
8 | Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої. |
9 | Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом. |
10 | І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року. |
11 | А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности. |
12 | Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має. |
13 | Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. |
14 | Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була, |
15 | як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі. |
16 | ¶ Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце, |
17 | бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно. |
18 | А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію, |
19 | і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа, |
20 | остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми, |
21 | дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми. |
22 | А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас. |
23 | Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова! |
24 | Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами! |