Chapter 20

 ¶ І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована. 

 І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона. 

 І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем! 

 І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша? 

 І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води! 

 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм! 

 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 

 Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу. 

 І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому. 

 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду? 

 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!... 

 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм. 

 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм. 

 ¶ І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас. 

 І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим. 

 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі. 

 Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї. 

 І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе! 

 І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами! 

 А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою. 

 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього. 

 ¶ І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори. 

 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи: 

 Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви. 

 Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору. 

 І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там. 

 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади. 

 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори. 

 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.