Ukrainian Bible

Matthew 20

Matthew

Return to Index

Chapter 21

1

 ¶ А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, 

2

 до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. 

3

 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. 

4

 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: 

5

 Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. 

6

 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. 

7

 Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. 

8

 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. 

9

 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті! 

10

 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий? 

11

 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського! 

12

 ¶ Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. 

13

 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників. 

14

 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив. 

15

 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися, 

16

 та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу? 

17

 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув. 

18

 ¶ А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів. 

19

 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло. 

20

 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!... 

21

 Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те! 

22

 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите. 

23

 ¶ А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав? 

24

 Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню. 

25

 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили? 

26

 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка. 

27

 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню. 

28

 ¶ А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! 

29

 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. 

30

 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. 

31

 Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. 

32

 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому. 

33

 ¶ Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. 

34

 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. 

35

 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. 

36

 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме. 

37

 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. 

38

 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! 

39

 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. 

40

 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? 

41

 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. 

42

 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! 

43

 Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити. 

44

 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його. 

45

 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить. 

46

 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка. 

Matthew 22

 

 

 

Please Click the Ads.

Clicking the Ads helps us to keep this free Bible website open for everyone.

Thanks!

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: